Михайло Петрович Старицький Не згадуй Не згадуй, мій друже, мій милий, Не жур мого серця ти вкрай: Давно занесли уже хвилі У море безоднє наш рай. Не можна, несила, коханий; Минуле вернути назад — Ми тільки здратуємо рани, Що кожен загоїти б рад. Розтатись не зважимо духу, А щастя зламали самі... Не треба ж ні слова, ні руху — Ми будьмо, як камінь німі; Бо й серце розбите, недуже, Мов камінь у грудях, лежить... Не згадуй же, голубе — друже, Того, що не може ожить. 1876 __________________________________________________________________________________________ К списку авторов К списку произведений