Михайло Петрович Старицький



                   Не згадуй


                   Не згадуй, мій друже, мій милий, 
                   Не жур мого серця ти вкрай: 
                   Давно занесли уже хвилі 
                   У море безоднє наш рай. 

                   Не можна, несила, коханий; 
                   Минуле вернути назад — 
                   Ми тільки здратуємо рани, 
                   Що кожен загоїти б рад. 

                   Розтатись не зважимо духу, 
                   А щастя зламали самі... 
                   Не треба ж ні слова, ні руху — 
                   Ми будьмо, як камінь німі; 

                   Бо й серце розбите, недуже, 
                   Мов камінь у грудях, лежить... 
                   Не згадуй же, голубе — друже, 
                   Того, що не може ожить.

                   1876


    __________________________________________________________________________________________


                   К списку авторов     К списку произведений