Степан Васильович Руданський Чорний кольор (3 польскої) Щоб співати кольор чорний, Дала-сь голос свій, І, тобі їдній покорний, Я співаю кольор чорний, Бо то кольор мій! Життя моє сумне було, Як і кольор той! Як згадаю то, що було, То, що було й не минуло, — Вмиюся сльозой!.. І тепер я сиротою, — То єсть певна річ! Нема серденьку покою, Воно сумне, як порою Осінняя ніч... І чекає життя чорне Сироту, мене; Бо як мила не пригорне, Як гадаю, життя чорне, Як смерть, не мине. І по смерті не заплаче Ніхто в чужині, Хіба чорний крук закряче, Чорна хмаронька заплаче Дощем по мені. Тяжко, тяжко, що на гробі До судного дня Не прийде ніхто в жалобі, Не подумає на гробі, Хіба ніч їдна. 18 марта 1854 года. Кам[енец]-Подол[ьск] __________________________________________________________________________________________ К списку авторов К списку произведений