Степан Васильович Руданський



                   Чорний кольор

                   (3 польскої)


                   Щоб співати кольор чорний, 
                   Дала-сь голос свій,
                   І, тобі їдній покорний,
                   Я співаю кольор чорний, 
                   Бо то кольор мій!

                   Життя моє сумне було, 
                   Як і кольор той! 
                   Як згадаю то, що було, 
                   То, що було й не минуло, —
                   Вмиюся сльозой!..

                   І тепер я сиротою, — 
                   То єсть певна річ! 
                   Нема серденьку покою, 
                   Воно сумне, як порою 
                   Осінняя ніч...

                   І чекає життя чорне
                   Сироту, мене;
                   Бо як мила не пригорне,
                   Як гадаю, життя чорне, 
                   Як смерть, не мине.

                   І по смерті не заплаче 
                   Ніхто в чужині, 
                   Хіба чорний крук закряче, 
                   Чорна хмаронька заплаче 
                   Дощем по мені.

                   Тяжко, тяжко, що на гробі 
                   До судного дня 
                   Не прийде ніхто в жалобі, 
                   Не подумає на гробі, 
                   Хіба ніч їдна.

                   18 марта 1854 года.
                   Кам[енец]-Подол[ьск]


    __________________________________________________________________________________________


                   К списку авторов     К списку произведений